Публікації

То ж кому належить оперна спадщина Дмитра Бортнянського?

Зображення
  У жовтні цього року виповнюється 200 років від дня смерті Дмитра Степановича Бортнянського (1751 – 1825). Здається, маємо чудову нагоду нагадати собі й світові про нашого визначного співвітчизника. А заодно і наголосити, що історія української опери починається не з милого нашому серцю «Запорожця за Дунаєм» Семена Гулака-Артемовського, а з «Демофонта» Максима Березовського та 3-х італійських опер Бортнянського, написаних принаймні на 90 років раніше, ще за доби Глюка та юного Моцарта. Проте маємо проблему: світ, коли й пам’ятає про Бортнянського, то не дуже чітко асоціює його з Україною. Англомовна «Вікіпедія» визначає його як «російського композитора українського козацького походження, який служив також клавесиністом і диригентом при дворі Катерини Великої». Далі йде роз’яснення: «Бортнянський відіграв критичну роль у музичній історії і Росії, і України, тому обидві нації претендують на нього». У російській «Вікіпедії» натомість стоїть просто: «російський композитор українс...
Дописати коментар
Докладніше

«Фальстаф» перекладений українською

Зображення
Оновлення на нашому сайті –   Лібрето опери “Фальстаф”   Джузеппе Верді в перекладі Максима Стріхи, зробленому для Київської опери . Опера “Фальстаф” написана на  лібрето Арріґо Бойто за п’єсами Шекспіра «Генріх IV» та «Віндзорські насмішниці» і вперше поставлена у 1893 році в Мілані. Текст лібрето написано італійською мовою попри англомовне першоджерело і за свідченнями біографів сам композитор, який англійською не володів, знайомився з творчістю Шекспіра, користуючись перекладами. Також відомо про існування принаймні п’яти перекладів лібрето, які згодом використовувались у постановках – англійською, французькою (ставилась в Парижі), німецькою (вперше – в Штутгарті), роzzійською (вперше – в С.-Петербурзі) і чеською (в Празі). Партитури з німецьким та англійським перекладом були видані вже за кілька місяців після Міланської прем’єри. Французький переклад здійснив сам А. Бойто і був схвалений персонально автором [1]. Про українські постановки ...
Дописати коментар
Докладніше

Ректора Московської консерваторії позбавлено звання почесного професора НМАУ

Зображення
    Ректора Московської консерваторії Олександра Соколова позбавлено звання почесного професора Національної музичної академії України. Відповідне повідомлення та скан документу з’явився на сторінках Facebook ректора НМАУ О. Тимошенка.  О. Соколов був отримав звання почесного професора НМАУ у 2013 році за часів керівництва В. Рожка. У 2014 році  разом з іншими російськими культурними діячами підписав листа на підтримку позиції президента Росії щодо російської військової інтервенції в Україну . Втім тоді керівництво НМАУ з повагою поставилось до рішення московського діяча і  вирішило жодним чином не реагувати на цей ганебний вчинок. Лише 14 березня 2022, на 18-й день повномасштабного російського вторгнення в Україну, думка київських консерваторців змінилась і вченою радою було одностайно проголосоване рішення про позбавлення московського негідника почесного звання.  Звичайно такий крок, хоч і запізнілий, слід вітати. Також, сподіваємось, керівництвом консер...
Дописати коментар
Докладніше

10 днів війни. Наші втрати.

Зображення
10-й день поспіль російські солдати під орудою Путіна атакують українські міста, знищуючи усе живе на своєму шляху. Кількість загиблих наразі не зможе назвати ніхто.  Окрім безпосередніх жертв насильства - загиблих під час бомбардувань і стрілянини, є ще опосередковані жертви - люди похилого віку, чиє серце не витримало переживань за долю України в ці суворі дні.  На жаль, в умовах воєнного стану нелегко організувати прощання, нелегко підготувати і публікації у ЗМІ. Уся інформація, що приводиться нижче, взята зі сторінок Facebook, яким ми повністю довіряємо  - офіційні сторінки навчальних закладів або персональні сторінки музикантів, яких знаємо особисто.  Ось видатні музиканти, які покинули нас у дні війни:  Ганна Гаврилець (27 лютого) - композиторка, лауреатка Шевченківської премії, Голова Київської організації Національної Спілки композиторів України . Йосип Яницький (3 березня) - бандурист, заслужений діяч мистецтв України. Вадим Козін (4 березня) - скрип...
Дописати коментар
Докладніше

Конкурс 2019

  Раді вам повідомити, що 22-24 листопада 2019 року у Києві відбудеться другий конкурс вокалістів «Світова класика українською».  Організатор конкурсу ГО « UNIT: ART SOLUTION ». Співорганізатор – Київська організація Національної спілки композиторів України.  Щиро запрошуємо вокалістів взяти участь у нашому конкурсі, а слухачів і шанувальників нашого проекту – підтримати нас! Умови конкурсу   подібні до минулого конкурсу – учасник представляє три твори – твір українського автора, арію зарубіжного автора та романс зарубіжного автора. Загальна тривалість 8-12 хвилин. Усі твори виконуються українською мовою.  Твори, що в оригіналі написані іншими мовами виконуються в українських поетичних перекладах. Конкурс відбуватиметься у двох вікових категоріях – до 25 та від 25 років, а призовий фонд складає 24 тис. грн. Крім того очікуються спеціальні призи для вокалістів, які підготують найкращі українські переклади виконуваних творів. РОЗКЛАД ЗАХОДІВ: §  ...
Дописати коментар
Докладніше

Борис Тен і його переклад «Балу-маскараду»

Зображення
  12.06.2021   Нові переклади   Борис Тен ,  Верді Борис Тен (1897 – 1983) назавжди увійшов до історії української літератури класичними перекладами гомерових поем, які з’явилися друком уже на схилку його життя. Проте розпочав свою літературну діяльність Микола Хомичевський (таке справжнє ім’я перекладача) ще в 1920-ті, і тоді ж обрав для себе літературний псевдонім, що відтворював грецьку назву Дніпра – Бористен. А псевдонім був конче потрібен, бо саме тоді літератор служив ще й священником УАПЦ (спершу в Софіївському соборі, потім у церкві Петра й Павла, що на київському Подолі, зруйнованій у 1930-ті). На відміну від більшості кліру УАПЦ, у 1930-ті письменник вижив, і навіть відносно «дешевою» ціною. Він «усього-навсього» мусив упродовж 1930-36 років поневірятися на засланні на Далекому Сході – але зате не потрапив під криваві жорна, які саме тоді змололи в Україні майже всіх священників і весь єпископат автокефальної церкви. Відбувши заслання, М.Хомичевський пов...
Дописати коментар
Докладніше

Дж. Верді. «Ріголетто» українською.

  Джузеппе Верді Ріголетто Опера на три дії Лібретто Франческо Марія П’яве за драмою Віктора Гюго «Король бавиться». Український переклад Людмили Старицької-Черняхівської. Літературна редакція Максима Стріхи. Доля Людмили Старицької-Черняхівської (1868 – 1941), драматурга, поетеси, дочки Михайла Старицького, близької подруги Лесі Українки, пізніше – члена Центральної Ради, учасниці Собору УАПЦ, склалася драматично. Арешт у сфабрикованій справі «Спілки визволення України» у січні 1930-го поклав край її творчій роботі, зокрема й над перекладами. На сумнозвісному «відкритому процесі» на сцені Харківської опери до вже літньої Людмили Михайлівни, дочки славетного поета (у 1930 році на такі речі ще зважали!) поставилися «ліберально» – присудили 5 років ув’язнення, але відразу ж замінили термін на умовний і звільнили з-під варти в залі суду. Вона навіть зуміла повернутися із заслання в Сталіному (нині Донецьку, де її чоловік, Олександр Черняхівський, теж відомий діяч Визв...
Дописати коментар
Докладніше