Світова музична класика - українською

10-й день поспіль російські солдати під орудою Путіна атакують українські міста, знищуючи усе живе на своєму шляху. Кількість загиблих наразі не зможе назвати ніхто.  Окрім безпосередніх жертв насильства - загиблих під час бомбардувань і стрілянини, є ще опосередковані жертви - люди похилого віку, чиє серце не витримало переживань за долю України в ці суворі дні.  На жаль, в умовах воєнного стану нелегко організувати прощання, нелегко підготувати і публікації у ЗМІ. Уся інформація, що приводиться нижче, взята зі сторінок Facebook, яким ми повністю довіряємо  - офіційні сторінки навчальних закладів або персональні сторінки музикантів, яких знаємо особисто.  Ось видатні музиканти, які покинули нас у дні війни:  Ганна Гаврилець (27 лютого) - композиторка, лауреатка Шевченківської премії, Голова Київської організації Національної Спілки композиторів України . Йосип Яницький (3 березня) - бандурист, заслужений діяч мистецтв України. Вадим Козін (4 березня) - скрип...

  Раді вам повідомити, що 22-24 листопада 2019 року у Києві відбудеться другий конкурс вокалістів «Світова класика українською».  Організатор конкурсу ГО « UNIT: ART SOLUTION ». Співорганізатор – Київська організація Національної спілки композиторів України.  Щиро запрошуємо вокалістів взяти участь у нашому конкурсі, а слухачів і шанувальників нашого проекту – підтримати нас! Умови конкурсу   подібні до минулого конкурсу – учасник представляє три твори – твір українського автора, арію зарубіжного автора та романс зарубіжного автора. Загальна тривалість 8-12 хвилин. Усі твори виконуються українською мовою.  Твори, що в оригіналі написані іншими мовами виконуються в українських поетичних перекладах. Конкурс відбуватиметься у двох вікових категоріях – до 25 та від 25 років, а призовий фонд складає 24 тис. грн. Крім того очікуються спеціальні призи для вокалістів, які підготують найкращі українські переклади виконуваних творів. РОЗКЛАД ЗАХОДІВ: §  ...

  12.06.2021   Нові переклади   Борис Тен ,  Верді Борис Тен (1897 – 1983) назавжди увійшов до історії української літератури класичними перекладами гомерових поем, які з’явилися друком уже на схилку його життя. Проте розпочав свою літературну діяльність Микола Хомичевський (таке справжнє ім’я перекладача) ще в 1920-ті, і тоді ж обрав для себе літературний псевдонім, що відтворював грецьку назву Дніпра – Бористен. А псевдонім був конче потрібен, бо саме тоді літератор служив ще й священником УАПЦ (спершу в Софіївському соборі, потім у церкві Петра й Павла, що на київському Подолі, зруйнованій у 1930-ті). На відміну від більшості кліру УАПЦ, у 1930-ті письменник вижив, і навіть відносно «дешевою» ціною. Він «усього-навсього» мусив упродовж 1930-36 років поневірятися на засланні на Далекому Сході – але зате не потрапив під криваві жорна, які саме тоді змололи в Україні майже всіх священників і весь єпископат автокефальної церкви. Відбувши заслання, М.Хомичевський пов...

  Джузеппе Верді Ріголетто Опера на три дії Лібретто Франческо Марія П’яве за драмою Віктора Гюго «Король бавиться». Український переклад Людмили Старицької-Черняхівської. Літературна редакція Максима Стріхи. Доля Людмили Старицької-Черняхівської (1868 – 1941), драматурга, поетеси, дочки Михайла Старицького, близької подруги Лесі Українки, пізніше – члена Центральної Ради, учасниці Собору УАПЦ, склалася драматично. Арешт у сфабрикованій справі «Спілки визволення України» у січні 1930-го поклав край її творчій роботі, зокрема й над перекладами. На сумнозвісному «відкритому процесі» на сцені Харківської опери до вже літньої Людмили Михайлівни, дочки славетного поета (у 1930 році на такі речі ще зважали!) поставилися «ліберально» – присудили 5 років ув’язнення, але відразу ж замінили термін на умовний і звільнили з-під варти в залі суду. Вона навіть зуміла повернутися із заслання в Сталіному (нині Донецьку, де її чоловік, Олександр Черняхівський, теж відомий діяч Визв...

08.12.2020   Дослідження ,  Нові переклади Наприкінці 1950-х в тоталітарному СРСР відбулися дві визначні події. Після промови Микити Хрущова на ХХ з’їзді КПРС, у якій було засуджено «культ особи Сталіна», почали реабілітовувати розстріляних і випускати з таборів уцілілих. Це й заклало передумови для короткочасної політичної «відлиги» та виходу на авансцену покоління «шістдесятників», яскраві представники якого рішуче поривали з панівними в країні ідеологічними догмами. Приблизно тоді ж для багатьох радянських родин стали доступними «бобінні» магнітофони – і наслідок їхньої появи в десятках тисяч «малометражок», «комуналок» і кімнат гуртожитків (більшість городян в СРСР жили тоді саме в них!) став не менш революційним. Пересічний радянський службовець, робітник чи студент уперше дістав змогу тиражувати, зберігати і відтворювати ту музику, яка припала йому до вподоби (доти він був тут суворо обмежений затвердженим після ретельної перевірки репертуаром патефонних платівок). Магні...