Лючія де Ламмермур знову звучить українською!
Опера Г. Доніцетті «Лючія де Ламмермур» знову звучить в чудовому
перекладі Миколи Лукаша. 1 жовтня опера прозвучала в концертному виконанні у
Києві, а 12-го буде поставлена у Львові.
В радянські часи «Лючія де Ламмермур» в українському перекладі
М. Лукаша з великим успіхом йшла в Київській опері. В архівних записах, які на
щастя вдалось оцифрувати, можна почути голоси геніальних Євгенії Мірошниченко
та Анатолія Солов’яненка. Із здобуттям Україною незалежності з невідомих
причин театр відмовився від цієї опери. Хоча була спроба її відновити в 2000-х
роках, але на опанування блискучого перекладу Миколи Лукаша у постановників
хисту вже забракло, а у виконанні малозрозумілою для киян італійською опера не
мала такого успіху і скоро була забута.
Нарешті 2019 року «Лючія де Ламмермур» звучить українською знову
завдяки ініціативі режисера Юлії Журавкової. 1 жовтня опера прозвучала у
концертному виконанні в Будинку вчених у Києві, а 12 жовтня повноцінна
постановка цієї опери буде здійснена у Львові в рамках фестивалю «Лукаш Фест»,
присвяченого творчості видатного поета і перекладача.
Наші кореспонденти на жаль не зможуть відвідати Львів, тому ми
вирішили опублікувати невеличкий спойлер і розповісти як це було в Києві.
А було чудово. Звичайно, камерна сцена малого залу Будинку
вчених дуже обмежувала можливості постановки – довелося обійтися супроводом
роялю, відмовитись від хорових сцен, декорацій і іншої театральної атрибутики.
Натомість слухач мав можливість цілковито зосередитись на майстерності
співаків, не відволікаючись ані на табло з субтитрами, ані інші театральні
ефекти. Тобто на самій музиці.
Співаки продемонстрували чудову дикцію – ми розуміли кожне
заспіване ними слово. При цьому виконавці були включені емоційно, як в процесі
виконання так і в паузах. Складалося відчуття, що всі пристрасті і перипетії
драми відбуваються з героями насправді. Як сказав би певно К.Станіславський –
«Вірю!».
Назвемо імена виконавців: Лючія – Ольга Дядів, Едгардо –
Сергій Андрощук, Енріко – Степан Возняк, Раймондо – Роман
Смоляр, Норман – Олег Тонкошкура, Аліса – Ірина
Ушаньова-Рудько, Артуро – Олександр Молодик.
Камерність залу, отже маленька відстань від слухача до персонажа
сприяє близькості, безпосередньому сприйняттю. Супровід роялю теж має
свої переваги, принаймні в порівнянні з нашими великими оперними оркестрами,
які звикли грати не інакше, як тільки голосно. В супроводі роялю вокаліст може
собі дозволити заспівати в нюансі піаніссімо, не ризикуючи потонути у
невблаганному шквалі звуків оркестру. Володіння таким чудовим піаніссімо навіть
у високому регістрі і продемонструвала Лючія – Ольга Дядів. Відзначимо і дуже
коректний акомпанемент Світлани Луковської.
Хочемо побажати виконавцям приголомшливого успіху у
Львові, а львів’янам – не пропустити це свято мистецтва! І очікуємо на нові
оперні прем’єри в українських перекладах від Юлії Журавкової!
Півтон Безвухий
фото
Ю. Журавкової
Коментарі
Дописати коментар