Конкурс Світова класика українською-2017 у фотографіях

 

    • Урочисте відкриття

    • Ганна Гаврилець, голова журі і голова київської організації НСКУ

  • Максим Стріха презентує видання перекладу Рильського лібрето опери Євгеній Онєгін

  • Оксана Дондик виконує арію русалки А. Дворжака

  • Жанна Закрасняна виконує сцену листа з опери П.І. Чайковського “Євгеній Онєгін”

  • Оксана Петрикова виконує заздоровну І. Дунаєвського

  • Вокальний ансамбль “semplice”

  • Звучить гімн Вікіпедії

  • Члени оргкомітету – Вікторія Лисенко, Віта і Тетяна Мазурки

Конкурсні прослуховування

Члени журі

    • дар’я Литовченко

    • Юлія Дунаєва

    • Дар’я Царинюк

    • Ганна Данканич

    • Ганна Остапенко

    • Оксана Євсюкова

    • Анастасія Король

    • Анастасія Сабов

    • Аліна Рибіна

    • Марія Лагута

      Дар’я Тимошенко

      Вікторія Бабійчук

  • Павло Бєльський

  • Аліна Сердека

  • Олег Кабачій

  • Таміла Романенко

  • Анастасія Бєлєвцова

  • Серафима Білозор

  • Роксолана Галайко

  • Валерія Галицька

  • Юлія Іщук

    Владислава Тамазликар

    Ганна Чулкова

  • Наталія Свириденко, Максим Стріха, Галина Швидків

  • Григорій Ганзбург, Валентина Антонюк

  • Оксана Мирончук, Андрій Бондаренко

  • Журі конкурсу в залі Музею Лисенка

  • Урочисте закриття

  • Привітальне слово – Оксана Мирончук, Євген Букет, Максим Стріха, Андрій Бондаренко

  • Оксана Петрикова і Віктор Тетеря виконують “Застільну” Верді

  • Тетяна Киченко і Оксана Петрикова виконують дует Марселіни і Сюзанни

  • Григорій Ганзбург та Євген Букет

  • Оксана Мирончук виконує арію Турандот (за фортепіано – Андрій Бондаренко)

  • Вручення призів

  • Дар’я Литовченко

  • Дар’я Царинюк

  • Ганна Данканич

  • Анастасія Сабов

Коментарі

Дописати коментар

Популярні дописи з цього блогу

Дж. Верді. «Ріголетто» українською.

  Джузеппе Верді Ріголетто Опера на три дії Лібретто Франческо Марія П’яве за драмою Віктора Гюго «Король бавиться». Український переклад Людмили Старицької-Черняхівської. Літературна редакція Максима Стріхи. Доля Людмили Старицької-Черняхівської (1868 – 1941), драматурга, поетеси, дочки Михайла Старицького, близької подруги Лесі Українки, пізніше – члена Центральної Ради, учасниці Собору УАПЦ, склалася драматично. Арешт у сфабрикованій справі «Спілки визволення України» у січні 1930-го поклав край її творчій роботі, зокрема й над перекладами. На сумнозвісному «відкритому процесі» на сцені Харківської опери до вже літньої Людмили Михайлівни, дочки славетного поета (у 1930 році на такі речі ще зважали!) поставилися «ліберально» – присудили 5 років ув’язнення, але відразу ж замінили термін на умовний і звільнили з-під варти в залі суду. Вона навіть зуміла повернутися із заслання в Сталіному (нині Донецьку, де її чоловік, Олександр Черняхівський, теж відомий діяч Визв...
Докладніше

Борис Тен і його переклад «Балу-маскараду»

Зображення
  12.06.2021   Нові переклади   Борис Тен ,  Верді Борис Тен (1897 – 1983) назавжди увійшов до історії української літератури класичними перекладами гомерових поем, які з’явилися друком уже на схилку його життя. Проте розпочав свою літературну діяльність Микола Хомичевський (таке справжнє ім’я перекладача) ще в 1920-ті, і тоді ж обрав для себе літературний псевдонім, що відтворював грецьку назву Дніпра – Бористен. А псевдонім був конче потрібен, бо саме тоді літератор служив ще й священником УАПЦ (спершу в Софіївському соборі, потім у церкві Петра й Павла, що на київському Подолі, зруйнованій у 1930-ті). На відміну від більшості кліру УАПЦ, у 1930-ті письменник вижив, і навіть відносно «дешевою» ціною. Він «усього-навсього» мусив упродовж 1930-36 років поневірятися на засланні на Далекому Сході – але зате не потрапив під криваві жорна, які саме тоді змололи в Україні майже всіх священників і весь єпископат автокефальної церкви. Відбувши заслання, М.Хомичевський пов...
Докладніше

Максим Рильський і його переклад «Кармен» Бізе

Зображення
  07.09.2017 Загальновідомо: Максим Тадейович Рильський є одним із  корифеїв українського художнього перекладу. Значно менше знають про те, що понад чверть (коли говорити про друковані аркуші) перекладів поета зроблено для музичного театру. Перу Максима Рильського належать близько 20 перекладів (чи редакцій перекладів) таких класичних опер, як «Севільський цирульник», «Травіата», «Кармен», «Корневільські дзвони», «Євгеній Онєгін», «Пікова дама», «Іоланта» «Мазепа», «Царева наречена», «Снігуронька», «Руслан і Людмила», «Іван Сусанін» (під такою ідеологічно прийнятною назвою ішла за радянських часів опера Михайла Глінки «Життя за царя»). Робив ці переклади й редакції Максим Тадейович і з фахового обов’язку: впродовж 1934–1950 років від офіційно виконував обов’язки завліта Київської опери. Для театру оперети було перекладено лібрето «Летючої миші», «Маріци», «Принцеси цирку», «Циганської любові». Звісно, не міг тоді оминути поет і роботи над творами «радянського репертуару»: він ...
Докладніше